Навіщо IoT-розробникам потрібен телеком-оператор. Доповідь Костянтина Андрусенка з компанії «Київстар» Навіщо IoT-розробникам потрібен телеком-оператор. Доповідь Костянтина Андрусенка з компанії «Київстар»

Телеком-оператор уже давно здатний надавати не тільки послуги зв’язку. У сфері IoT (Internet of Things) «Київстар» може допомогти швидко розвивати нові продукти й сервіси. Так вважає Костянтин Андрусенко — керівник напряму з розвитку IoT в компанії «Київстар». У межах своєї доповіді на AI Conference Kyiv він розповів про те, як прогресують технології Інтернету речей завдяки телеком-операторам.

IoT і мобільні оператори

Інтернет речей — це екосистема, яка являє собою еволюцію взаємодії машин із машинами (М2М). Це мережа, яка об’єднує певні девайси, які можуть бути підключені на будь-якій відстані один від одного. Усі подібні пристрої і формують екосистему IoT.

Перспективна технологія дає поштовх для розвитку світової економіки. Згідно з дослідженням McKinsey Global Institute, внесок Інтернету речей у світовий ВВП до 2025 року складе 11 трлн. доларів. Завдяки IoT можна розробляти нові сервіси, створювати цінності для бізнес-клієнтів та масових користувачів.

За даними Huawei, уже 60 % мобільних операторів у світі займаються розвитком Інтернету речей. Це ті компанії, у яких є стратегічне бачення: вони будуть центром розвитку екосистеми у своїй країні. Кількість підключень IoT у світі перевищила кількість живих людей, а це означає, що інвестиції в цю галузь будуть тільки рости.

Інтернет речей — це три важливих складники:

  • мережа;
  • софт;
  • девайси.

Без будь-якого з них система не може функціонувати, тобто будь-які рішення в IoT повинні бути комплексними.

За словами Костянтина Андрусенка, головна помилка молодих компаній, які роблять проекти в цій сфері — це концентрація тільки на одному складнику. Наприклад, тільки на розробці софту. Такий продукт успішним не буде.

У компанії «Київстар» є технічні ресурси, фундамент для розвитку перспективних IoT-продуктів. Зокрема, компанія може допомогти з масштабуванням проекту, реалізувати приймання платежів, а також допомогти з аналітикою великих даних та вивчити ЦА.

«Ми отримали ліцензію LTE 1800 (4G). У нас стало більше частот. А чим ширшим є канал, тим більша пропускна здатність і вища швидкість у мережі, — каже Костянтин. — Коли ви будете робити продукти Інтернету речей, ви можете використовувати наш М2М-ресурс — сім-карти, чіпи, які забезпечать високу швидкість».

Перспективи IoT в Україні

Багато галузей перспективні для впровадження рішень на основі Інтернету речей для прискорення та оптимізації процесів, а також банальної економії. Наприклад, у сфері підключених автомобілів.

Якщо в компанії є кілька машин, то їй знадобиться продукт для відстеження їхнього місця розташування, контролю за використанням палива, перевірки перебування водія на маршруті. Як мінімум, це допоможе скоротити грошові витрати, а також оптимізувати маршрути й тимчасові витрати.

У медицині Інтернет речей реалізує віддалену діагностику клієнта. Наприклад, завдяки приладам для моніторингу й контролю серцевого ритму або рівня цукру в крові.
Перспективні галузі для IoT в Україні:

  • Smart Metering (розумні лічильники);
  • сільське господарство;
  • автомобільна промисловість;
  • Smart City;
  • фінанси;
  • здоров’я;
  • виробництво;
  • ритейл.

Продукти Інтернету речей створюють нові перспективи та інструменти, які раніше не використовувалися в бізнесі й у побуті. В Україні вже є достатньо можливостей, щоб розвивати IoT. Сьогодні багато українських компаній, які колись виникли як IoT-стартапи — це вже зрілі бізнеси, які продають свою продукцію й послуги за межі країни (PetCube, Isee, AZIOT, Cardiomo, OnCharge та ін.).

IoT-проекти, які реалізовані завдяки оператору

За словами Костянтина Андрусенка, приблизно третина опитаних компанією абонентів (28 %) цікавляться технологіями розумного будинку й тим, як ними користуватися. Причиною такого інтересу стає питання безпеки житла і збереження майна.

«Нещодавно ми оголосили про те, що запустили свій черговий IoТ-продукт — SafeHome. Ця послуга створена разом із компанією «Охоронний Холдинг», і вона є досить цікавою: її не потрібно купувати, — зазначає Костянтин Андрусенко. — Ви просто залишаєте заявку, безкоштовно отримуєте комплект обладнання та не платите за установку. Ви платите тільки абонентську плату за охоронні послуги».

Таким чином, будь-який телеком-оператор разом із партнерами під своїм брендом може надавати послуги Інтернету речей для своїх абонентів. За умови, якщо в оператора є необхідні технічні можливості. Така співпраця вигідна для обох сторін.

На початку року компанія «Київстар» запустила автомобільний IoT-сервіс «автотрекінг», який допомагає автовласнику контролювати свою машину прямо зі смартфона. Це рішення допомагає також відстежувати місце розташування авто.

«Це не інновації на межі світової фантастики, але для нашої країни це нові продукти й сервіси, які створюють нові цінності для українців. А партнер, з яким ми запустили цей продукт на початку року, сьогодні заробляє свій (уже не перший) мільйон гривень», — коментує Костянтин.

Підсумки

Будь-який продукт Інтернету речей — це комплексне рішення, яке містить в собі певні девайси, які об’єднані в мережу і функціонують завдяки спеціальному софту. Мобільні оператори, які працюють із рішеннями IoT, можуть дати фундамент для розвитку багатьох перспективних продуктів: це й технічні ресурси, і проведення масштабування, і тестування рішення, і визначення цільової аудиторії. Отже, IoT-екосистем у різних країнах формуються завдяки операторам зв’язку.

Схожі новини