Інтернет речей в Україні: історія створення IoT-ринку від Романа Кравченка — засновника IoT Hub Інтернет речей в Україні: історія створення IoT-ринку від Романа Кравченка — засновника IoT Hub

Ринок Інтернету речей активно зростає: за прогнозами аудиторської компанії PwC, до 2020 року кількість IoT-продуктів досягне 20–50 млрд в усьому світі.

14 листопада на AI Conference Kyiv про сучасний ринок IoT-стартапів в Україні розповів Роман Кравченко — засновник лабораторії-акселератора IoT Hub. Як формувався ринок Інтернету речей і які проекти розвиваються в країні сьогодні — читайте далі в статті.

«Ми писали ПЗ для реклами на екранах і не знали, що таке IoT»

У 2012 році ми з командою написали ПЗ, яке управляло рекламою на екранах, але через два роки в нас почалися проблеми з продажами.

Тоді я почав шукати себе й поїхав в Америку. Там мені стало зрозуміло, що інфраструктура, яка управляється через Інтернет — це категорія Інтернету речей. В Україні такого поняття ще не було.

В Америці я почув низку негативних відгуків про наше ПЗ і про наш бізнес. Дізнався, що ми потрапили в так званий «червоний океан», познайомився зі стратегією «блакитного океану» й повернувся в Україну без чітких планів.

«Для розвитку бізнесу довелося стати підприємцем та інвестором»

З досвідом у розробці ПЗ і з командою, я вирішив знайти експертів із «заліза» і вийти за межі виробництва екранів.

У той час в Україні не були розвинені інкубатори та акселератори бізнесу: не було формату, який би дав можливість збільшити ймовірність екзиту — так званого продажу частки.

За три роки довелося стати не тільки програмістом, а й підприємцем і інвестором. Моя команда проінвестувала понад мільйон доларів у наші проекти. Цей експеримент не приніс ніякого екзиту, зате ми отримали масу пригод.

Інтернет речей — це складно. Інфраструктура — це чудово. Але масштабування виробництва для того, щоб продукту стало багато — це важка тема.

«Команда ентузіастів — ключ до створення нових продуктів»

Ми дійшли до висновку: необхідно формувати в Україні гібридну модель — форму партнерства, при якій слід не тільки вкладати в проект гроші, але і брати участь у ньому.

Ми зрозуміли, що потрібно створити спільноту — групу людей, які будуть системно робити якісь корисні речі. Це DIY-формат: у тебе є ідея — ти просто починаєш творити. У такий спосіб, приблизно за місяць, може сформуватися команда людей на некомерційній основі, яка буде готова створювати щось безоплатно.

Це і є ключ до появи нових продуктів. В Америці проходить відбір із тисяч стартапів. В Україні відбирати немає з кого, у нас потрібно їх створювати. Це те, чим ми й зайнялися.

«Інтернет речей не винаходить предмети заново, а лише комбінує»

У якийсь момент я підсумував, що крім моєї команди й партнерів потрібні ще інвестори, які вірять, що за цією технологією стоїть майбутнє.

У нас цікавий формат для залучення інвестицій — краудсорсинг, краудфандинг і коінвестинг. Щоб проект розвивався, варто запустити його на Kickstarter — ресурс недешевий, але створює бренд, лояльність і світову спільноту. Так ми вийшли з контексту України: у країні залишилися (в основному) тільки програмісти й інженери.

У IoT Hub технологія сприймається у форматі «Інтернет усього». Наприклад, у нас є проект Pix, де простий екран поєднується з рюкзаком: через додаток можна транслювати емоції на спині. Річ проста, але на розробку ПЗ із позитивним user experience пішов рік. На Kickstarter проект зібрав 150 тисяч доларів.

Ми також займаємося проектом Senstone — диктофоном, який переводить голос у текст. У нашому випадку backend шляхом розпізнавання голосу із шумами, текстом і іншими перешкодами відрізняє наш проект від шаблонних продуктів на зразок Siri. Важливо зазначити, що ринок диктофонів і рюкзаків уже існує, але ми не вигадуємо велосипед — ми просто комбінуємо.

«В Україні активно розробляють проекти з енергією, яка має властивість відновлюватися»

На українському ринку також розвивається smart energy. Один із найяскравіших проектів — SolarGaps. Це поєднання жалюзі й сонячних панелей. Коли засновник запропонував цю ідею, з’ясувалося, що таких концепцій у світі було не так багато. Здавалося б, це проста ідея, але для її роботи необхідні збір, розробка ПЗ і голосового управління. Виробництво вже повним ходом йде в Україні та Китаї.

Крім цього, ми звернули увагу на концепцію, у якій енергія генерується і споживається в одному місці. Цим займається проект Sirocco: команда створює вітрові панелі для міст. Вони встановлюються на даху будівель. Сьогодні вже є готовими три-чотири експериментальні установки.

«Щоб проект став успішним, потрібна згуртована команда»

Ми прийшли до того, що розробка власноруч, наодинці — це марна річ: історії, де злий інженер сидить у підвалі й один-однісінький щось робить, вже не працюють. Для успішних проектів необхідна спільнота однодумців, які завжди підтримають один одного.

Сьогодні в Україні існує таке середовище, воно розвивається. Командам завжди потрібні різні фахівці — від розробників до маркетологів.

Схожі новини