Як IoT, AI та Big Data впроваджують і використовують в Україні: експертна думка представників Vodafone Як IoT, AI та Big Data впроваджують і використовують в Україні: експертна думка представників Vodafone

Сьогодні компанії різних масштабів та спрямувань впроваджують у роботу технології IoT, AI та Big Data. Завдяки цьому представники бізнесу оптимізують і автоматизують безліч процесів, що дає змогу підвищувати ефективність і скорочувати витрати.

Своєю думкою про впровадження, використання й поширення IoT, AI, Big Data в Україні поділилися представники компанії «Vodafone Україна» — керівник департаменту цифрових рішень і платформ Микола Тракнов і глава департаменту управління доходами й Big Data Сергій Бориславський.

Internet of Things

Про IoT загалом

Аналітична компанія International Data Corporation (IDC) підбила підсумки 2018 року для світового ринку IoT. Вона оцінила його обсяг в $646 млрд. Роком раніше компанія MarketsandMarkets оцінювала ринок в $424,7 млрд. Такі темпи зростання відповідають очікуванням аналітиків, які прогнозують: щороку IoT-ринок буде збільшуватися на 23,1%. Це означає, що до 2020 року його обсяг складе орієнтовно $1,2 трлн.

Щодо кількості IoT-пристроїв, то тут картина неоднозначна. Компанія Strategy Analytics ще у 2017-му повідомляла: до кінця року кількість IoT-пристроїв у світі перевищить позначку 20 млрд. У тому ж році Gartner говорила про 8,4 млрд IoT-гаджетів, а у2018-му Juniper Research заявила про 21 млрд.

Пояснити це можна так: кожна компанія має своє власне бачення, що зараховувати до IoT-пристроїв, а що — ні. Хтось додає у свій рейтинг ноутбуки, хтось — смартфони, а хтось додає і планшети.

На думку Миколи Тракнова, така різниця в показаннях пояснюється тим, що сьогодні немає єдиної методології, що саме вважати IoT-девайсом. Пристрій може підтримувати IoT-функціональність. Але якщо він не буде частиною екосистеми IoT-рішень, то це просто прилад, що працює окремо.

Про впровадження IoT в Україні

У 2017-му оператор мобільного зв’язку Lifecell і компанія IoT Ukraine створили першу в Україні спільну лабораторію Інтернету речей. А вже у квітні 2019 року ці фірми розгорнули IoT-мережу в трьох українських містах: Києві, Львові та Кропивницькому.

Але ще до цього — наприкінці 2018 року — один із найбільших у світі операторів стільникового зв’язку Vodafone Group підписав договір з «Vodafone Україна» про використання глобальної IoT-платформи Vodafone україні. Тому тепер українці зможуть використовувати цю мережу для роботи розумних гаджетів.

Серед потенційних застосувань IoT-мереж можна виділити такі:

  • Рішення для розумних міст:управління освітленням, відстеження дорожнього руху, розумні стоянки й автомобілі.
  • Рішення для приватних користувачів: датчики й лічильники для розумних будинків, які відстежують пристрої для тварин і посилок, гаджети для моніторингу здоров’я.

За словами Миколи, сьогодні в Україні широко поширені девайси для відстежування місцеположення автотранспорту, розумні годинники для дітей і дорослих, системи відеоаналітики, мережі фінансового обладнання тощо.

«Якщо говорити про кількість під’єднаних за різними каналами зв’язку машинних пристроїв, то, за деякими оцінками, їхнє число може досягати майже 4–4,5 млн, і ця цифра постійно зростає», — сказав експерт.

Тракнов вважає, що надалі продовжуватимуть розвиватися системи відстежування місцеперебування (зокрема речей і валіз), розумна домашня побутова техніка (холодильники, пилососи, телевізори), гаджети-помічники. Також розвиток торкнеться послуг ідентифікації задопомогоюодногопристрою. Крім того, відбудуться зміни у сфері взаємодії з державними органами, продовжиться впровадження систем розумних міст, міських порталів.

«У такий спосіб більшість гаджетів і пристроїв, які ми сьогодні бачимо, ставатимуть частиною загальної екосистеми IoT», — підкреслив фахівець.

Щодо розподілу IoT-пристроїв, то, згідно зі звітом дослідницької компанії teknowlogy Group, у виробничій сфері зосереджено лише 26% всіх IoT-пристроїв у світі, тоді як у невиробничій — 74%.

Микола розповів, що сьогодні в Україні найчастішеІнтернет речей використовується у сферах транспорту, логістики, фінансів, різних системах безпеки та обліку показників.

Про проблеми українського IoT-ринку

На жаль, сьогодні IoT-технології цікавішібізнесу, ніж приватним особам. Український ринок майже повністю зайнятий іноземними компаніями. Користувачі більш схильні купувати закордонні девайси завдяки агресивному маркетингу їхніх брендів.

Водночас є проблеми і в самих компаній. Керівники не будуть впроваджувати IoT-рішення, якщо воно відразу не принесе прибуток. Виходить, що довгострокові інвестиції мало кого цікавлять без моментального доходу.

Інноваційність теж залишає бажати кращого. Так, є розумні датчики на різних заводах і навіть у когось у квартирах. Існують дата-центри, поліпшені електромережі. Але українські розробки найчастіше просто використовують уже готові західні рішення.

«Просто покупка і впровадження технології рідко призводять до якого-небудь позитивного ефекту без зміни бізнес-процесів, структури, появи нових людей і знань, а часто і зміни вектора самої діяльності бізнесу. Тому багато учасників ринку намагаються використовувати нові технології, щоб визначати, які зміни потрібні компанії для підвищення її ефективності. Крім того, часто законодавство не передбачає появи тієї або іншої технології. Це може гальмувати поширення Інтернету речей», — підкреслив Микола.

Компанія «Vodafone Україна» активно взаємодіє зі своїми клієнтами. Це допомагає спільними зусиллями визначати, де саме й у який спосіб впровадження тієї чи іншої технології допоможе в розвитку бізнесу.

«Ми разом із клієнтами створюємо і проводимо різноманітні пілотні проєкти, щоб показати саму технологію, оцінити її вплив на діяльність компанії, разом порахувати бізнес-кейс і оцінити економічний ефект для подальшого масштабування. А для вирішення законодавчих обмежень ми працюємо з регуляторними органами для адаптації законодавства до нових технологічних реалій», — сказав експерт.

AI та Big Data

Про запровадження АІ та великих даних в Україні

AI та Big Data в Україні сьогодні широко використовуються в ритейлі. Без великих даних неможливо собі уявити машинне навчання різних нейромереж.

Наприклад, український ритейлер Foxtrot впровадив нейромережу для управління цінами в 10 своїх магазинах. Вона враховувала сезонність, знижки, ціни, вартість у конкурентів, залишки на складах, а також мотивацію персоналу. Підсумок — збільшення середньомісячного виторгу за магазинами на 16%, а також зростання продажів на 14%.

Інший приклад — поки ще не реалізований повністю задум автоматизованого магазину відомої мережі «Червоний маркет». Керівництво планує, щоб усіма процесами — від викладання товарів на полицю до оплати — керував штучний інтелект.

Якщо відволіктися від ритейлу, то АІ проник і в банківську сферу: інтелектуальних онлайн-помічників уже використовує «ПриватБанк». Крім того, у банку є сервіс, який допоможе українським підприємцям через чат-бота в месенджері приймати платежі з банківських карт або Apple Pay.

А в Києві створено проєкт Kyiv Smart City, у межах якого громадяни, бізнесмени й законодавці прагнуть перетворити місто в інноваційний мегаполіс. Одна з ключових ролей у цьому відведена штучному інтелекту, здебільшого щодополіпшення транспортної мережі та ефективного використання міського простору.

Ще технологію Big Data використовує група компаній Fozzy. Завдяки їй аналізують купівельний кошик, щоб у майбутньому робити клієнтам релевантну пропозицію. Крім того, великі дані активно застосовують представники рекламного ринку. Серед них AdMixer.

Про проблеми поширення AI та Big Data в Україні

Одна з причин, з якихвпровадження нових технологій в Україні гальмується, — неготовність керівництва до змін. Фахівці стверджують, що найчастіше вона виходить із недостатньої поінформованості. Глави компаній просто не знають, які переваги можуть дати їм AI та Big Data. До того ж, вони не розуміють, з чого почати й до кого звернутися.

Інша причина — брак фахівців. Сьогодні експерти з АІ та великих даних — рідкість, тому здебільшого вони вже працюють на великі компанії, отримуючи великі доходи.

Також важлива й роль держави в розвитку AI та Big Data. Крім того, що вона повинна вкладати кошти в ці технології, є ще такий пункт, як турбота про бізнес. Необхідно покращувати умови для розвитку малого й середнього бізнесу.

Україні в якомусь сенсі пощастило: Офіс реформ Кабміну підготував ініціативи на 2019 рік. Одна з них — це розробка стратегії з розвитку AI аж до 2030 року.

«Сьогодні поширенню AI та Big Data в Україні заважають відсутність культури роботи з даними (збір, зберігання, обробка) йкомпетенції в частині data science & data engineer. Зараз це ще рідкісні професії на ринку. Дефіцит таких кадрів спостерігається не тільки в нашій країні, але й у цілому у світі», — підкреслив Сергій Бориславський.

Сьогодні в Україні борються з проблемами, які заважають поширенню штучного інтелекту і великих даних. За словами Сергія, уже зараз у вишах створюють окремі напрями для підготовки потрібних фахівців. Також існують приватні навчальні курси. Але інтерес серед молоді до нових професій величезний.

«Vodafone уцьому питанні не стоїть осторонь. Щоб вчити людей, потрібні як знання технології, так і самі дані, з якими можна працювати. У 2018 році ми провели Vodafone big data lab, щоб дати можливість усім охочим працювати з великими даними. І це тільки наш перший крок. Ми плануємо розвивати цей напрям», — заявив експерт.

Підсумок

«Впровадження нових технологій — це питання виживання в постійній конкурентній боротьбі, зокрема й на рівні держав. Ефективне впровадження дасть змогу Україні стати конкурентнішоюдержавою на світовому ринку, а українському бізнесу і громадянам — бути потрібнішими ідосягати великих можливостей як всередині країни, так і у світі», — зазначив Микола Тракнов.


4 червня Сергій Бориславський і Микола Тракнов виступлять на AI Conference Kyiv. Вони розкажуть гостям івенту про те, чому IoT, AI та Big Data потрібні прогресивному бізнесу.

Послухати спікерів ►►►

Схожі новини