Як держава сприяє розвитку AI-технологій? Чому впровадження штучного інтелекту є таким важливим для економічного зростання? Про це ми поспілкувалися з Ольгою Самойловою — представником Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України.

Ольга Самойлова — проектний менеджер із питань розвитку інновацій в Офісі реформ при КМУ. Вона виступила як спікер AI Conference Kyiv, яка відбулася в столиці України 14 листопада. Під час своєї доповіді, яка відкривала конференцію, вона розповіла про регулювання AI у світовій практиці і про ключові етапи розвитку штучного інтелекту.

Інтерв’юер: AI Conference Kyiv (AI)

Респондент: Ольга Самойлова (О. С.)

AICK: Як Офіс реформ Кабінету Міністрів України впливає на розвиток AI-технологій у країні? Яка ваша роль у цьому?

О. С.: Ми не інституційні (як державне підприємство або державний орган). Ми — консультативний орган при Кабінеті Міністрів. Наше основне завдання — це допомагати секретаріату Кабінету Міністрів і різним міністерствам визначати їхній основний функціонал: формування політики, формування основних векторів розвитку, різноманітних планів.

Оскільки індустрія AI вкрай нова, на цей момент немає окремого вектора з її розвитку в Україні. Але ми маємо окремий блок із розвитку інновацій, а також блок малого та середнього бізнесу, який ми також підтримуємо з Міністерством економіки, розвитку й торгівлі. У межах блоку інновацій з Агентством з електронного урядування в державному секторі ми теж прописуємо низку нормативно-правових документів.

Зараз ми починаємо працювати над концепцією розвитку штучного інтелекту до 2030 року. Ми якраз у процесі розроблення методологічного матеріалу і сподіваємося, що надалі він стане стратегією, думаємо, що на його підставі будуть прийматися регуляторні акти, якщо це буде необхідно.

AICK: Як давно ведеться ця робота? На якому етапі реалізації вона перебуває?

О. С.: Якщо говорити взагалі про блок інновацій, то він досить давно актуальний для країни. Ми в останні два роки працюємо над безпосереднім розвитком інновацій, але тема штучного інтелекту стала популярною зовсім недавно, і ми почали над нею роботу з осені 2018 року.

Для початку необхідно повністю проаналізувати матеріал, який є: найкращі світові практики й розроблення інших країн. І вже потім можна починати роботу над драфтингом нашого внутрішнього нормативно-правового законодавства.

AICK: Як ви можете оцінити рівень розвитку AI-технологій в Україні?

О. С.: Для мене показовим рівнем в IT-індустрії є людський капітал, а в нашій країні налічується майже 100 тисяч IT-фахівців різних напрямів і галузей. Ми сильні в аутсорсі й у розробленні ідей, ми маємо перспективні стартапи.

Велика кількість компаній з’явилася на ринку за останні два роки. Ці фірми досить успішні, вони збирають фінансування від 5 до 20 мільйонів доларів. Серед них — досить відома компанія Neuromation, яка розробляє проекти на основі штучного інтелекту.

AICK: Чи впроваджуються зараз AI-технології в роботу держсектора? Які саме?

О. С.: За моїми даними, масового впровадження в державний сектор зараз немає, є окремі пілоти або ініціативи. Але я сподіваюся, що в найближчому майбутньому всі державні послуги, які можуть бути переведені на цю технологію, будуть туди переведені завдяки державним та приватним розробникам.

AICK: Наскільки держава зацікавлена ​​в розвитку та впровадженні АІ-технологій? Чому?

О. С.: Це досить нова, молода галузь, яка однозначно вимагає підтримки. З боку держави я бачу розуміння, що розвиток необхідний. Бо саме розвиток інновацій у майбутньому буде передумовою до економічного зростання. Без інновацій та їхнього впровадження в нашу реальність і наше життя неможливо буде далі конкурувати на світовій арені.

AICK: Британські аналітики підрахували: до 2030 року чиновників країни на 80 % зможуть замінити автоматизовані системи та штучний інтелект. Чи реальний у нас хоча б частковий переклад державного апарату на таку схему роботи?

О. С.: Прийняття рішень на глобальному рівні, рішень, від яких залежить добробут усієї нації, зараз є недоступним для жодної з автоматизованих систем. Я б це розглядала з погляду заміни рутинної роботи на автоматизовану. Зараз ми бачимо досить примітивні речі в цій сфері: той самий електронний документообіг, який замінює величезну кількість бюрократичних процедур.

Ще більше змін відбудеться з розвитком штучного інтелекту й машинного навчання. Рішення певних завдань можна буде делегувати, і людині вже не знадобиться гаяти свій час на рутину, а можна буде бути більш ефективним в інших речах. Наприклад, у прийнятті рішень.

Усі сервіси роботи з даними можна переводити в цифрову площину. Зараз існує низка ініціатив у державному секторі: для подальшого спрощення роботи бюрократичної машини й діджиталізації.

AICK: Що потрібно робити державі, щоб не гальмувати, а розвивати технологічні інновації? Чого зараз бракує: грошей, фахівців, законів?

О. С.: Я вважаю, що основним чинником розвитку є націленість на освіту. Штучний інтелект і будь-які інші технології базуються на людському капіталі. Якщо державні і приватні ВНЗ, а також представники бізнесу будуть розуміти цей пріоритет, це буде позитивно впливати на розвиток інновацій.

Наступним чинником є розвиток бізнес-умов, бо в нашій країні законодавство, яке б створювало сприятливі умови для бізнесу, далеке від досконалості. Позитивним є те, що зараз і в Кабінеті Міністрів, і в інших органах існує низка ініціатив, націлених на дерегулювання сфери малого й середнього бізнесу для того, щоби допомогти йому розвиватися.

Власне, бізнес і буде тим драйвером, який буде розвивати інновації та на практиці їх реалізовувати.

AICK: Яке значення мають для розвитку технологій тематичні конференції, форуми і виставки?

О. С.: Дуже велике, бо вони об’єднують фахівців, які володіють спеціальними знаннями. Особливо це важливо для нової галузі: якщо будуть проходити регулярні зустрічі, якщо люди будуть знайомитися один з одним, буде нетворкінг, буде обмін контактами, знаннями, то вони сформують ком’юніті. А це неймовірно важливо для розвитку будь-якої сфери.